К основному контенту

Значення ідеограми 道

Значення ідеограми 道 [Ошанін, № 11099]


- дао – істинний шлях усього сущого, зокрема людини;

- начало/джерело породження всього сущого;

- загальний закон буття;

- джерело, з якого все випливає й до нього повертається;

- абсолют;

- позасвідоме (трансцендентальне);

- дао відбивається в етиці високо моральної людини;

- дао асоціюється з високою принциповістю, досконалістю людської особистості.

Лексеми-носії ідеограми道, що містять морально-етичні ознаки даоського та конфуціянського вчень:

道徳 – достойна етика (徳) – основа моралі (道) (становлення на дао-шлях (道) через достойну етику (徳))

道学 (道教) – даоське вчення.

仏道 – дао-шлях Будди (дао-шлях як методологічна основа китаїзованого буддизму).

神道 – божественний дао-шлях (дао-шлях як методологічна основа китаїзованого сінтоїзму).

道理 – 1) істинний шлях; істинне вчення; висока мораль, вищий принцип; 2) суть, смисл, зміст; прихована причина (дао-шлях як методологічна основа формування та інституалізації згаданих понять).

道君-даоський святий; правитель держави (конф.). 

道行 – відповідати вимогам високої моралі та етики (дао-шлях як “шлях” набуття чеснот).

道学 – даоське вчення (дао-шлях як методологічна основа вчення).

道樹 – дерево, під яким (за даоським ученням) Будді відкрилася істина .

道門 – ворота пізнання істини (дао-шлях як методологічна основа…).

道根 – дао-шлях як джерело (корінь) істини.

道教 – учення про істинний шлях речей.

道義 – дао як принципи високої моралі.

道光 – висока освіченість і добродійність.

道検 – дао як вищий закон.

道眞 – дао як істинний шлях.

道心 – істинне (природне) відчуття.

中道 – дао – шлях золотої середини.

道念 – дао-шлях – це чисті думки (наміри), чиста совість (свідомість).

人道 – дао-шлях гуманної (за Конфуцієм) людини.

大道 – великий дао-принцип.

正道 – дао-шлях як єдино правильний (істинний).

悟道 – усвідомлення особистого дао-шляху досягнення вищої мудрості (просвітлення).

仏道 – дао-шлях Будди; буддизм.

神道 – божественний дао-шлях (сінто:).

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Історія ДАОсизму

Даоси́зм  — китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, ворожіння, шаманізму, медитацій, а також традиційної філософії й науки. Послідовників даосизму називають даосами. Вважають, що цю течію заснував Жовтий імператор (родоначальник всіх китайців). В історії даосизму відбувся поділ учення на філософський даосизм (дао цзя), що розвинувся в неодаосизм, і релігійний (дао цзяо), що включив алхімію, демонологію, лікування. За час свого існування даосизм не створив єдиної церкви, а догматичні положення його ортодоксальних напрямів не сформувалися в конкретний, спільний для всіх вірян догмат. Це відбилося на поліморфізмі даоської доктрини, особливостях ритуальної діяльності і організаційних рівнях. Проте даосизм є цілісним соціокультурним феноменом, що робить значний вплив на життя сучасного китайського суспільства. Даосизм виник в IV—III ст. до н. е. і його виникнення пов'...

Хто такі даоси?

" ... Він таїть в собі чистоту-добро і зберігає Первозданну простоту, не знає ні пристрастей, ні смутку і є порожній досконалої істини. Його життя рівна і проста, його звички чисті і прісні. Він все обіймає в безмежжя свого духу і тотожний первинному Хаосу своєю природністю. Ге Хун трактат «Баопу-цзи» Перш ніж говорити про «даоське мислення», варто також згадати про самих даосів, що використовують його принципи в життя-практиці. Звичайно, даоси - це, перш за все, люди, які прагнуть до духовного розвитку. Тобто вони постійно пам'ятають про Дао, спустошують своє серце-свідомість, очищаючи його від затьмарень і помилок, піклуються про своє здоров'я, розвивають не тільки дух, але і тіло, намагаються осягнути свою Початкову природу за допомогою даоських методів. При цьому багато даосів в певні періоди свого життя перебували в соціумі, але все одно зберігали постійний намір слідувати по Шляху Дао і вирощували внутрішнє прагнення пізнати свою Початкову природу. Що...
Біографія Лао-Цзи Лао-Цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, що вважається засновником даосизму, автор трактату «Дао де цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку займав три вози). Відомий також як Лі Ер (кит. 李耳). Приписане йому вчення «Дао Де Цзін» походить із 3 століття до н. е. Вже в ранньому даосизмі Лао-цзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю. Найвідоміший варіант біографії Лао-цзи повідомляється Сима Цянєм: Лао-цзи народився в царстві Чу на півдні Китаю. Велику частину свого життя він служив хранителем царської бібліотеки держави...