К основному контенту

Дао в християнстві, православ'ї та православних текстах китайською мовою

Китайська філософська концепція Дао як Шляху, Сили і Слова має свої параллелі як у грецькій філософії (концепція Логоса), так і в побудованій на її основі наступній християнській, православній філософії, на що звертали увагу дослідники філософії Сходу і Заходу різних епох.
«Для верующего человека путь (т.е. Дао) есть Христос», паломничество (т.е. следование Дао) — это путь к Христу. Если главный смысл паломничества в том, чтобы прийти к истокам христианства, то суть паломничества как христианского подвига — в подвижничестве: в преодолении не только трудностей пути, но и своей физической и порой душевной немощи. Подвиг странничества всегда вознаграждается духовной радостью познания красоты единого Божьего мира — и природной, и рукотворной. Ведь, познать мир — значит открыть миру своё сердце; воспринимать мир таким, какой он есть, великий и многообразный. Этому сущностному и поучают нас, грешных и сомневающихся." (З книги «Странствования Василия Григоровича-Барского по Святым местам».).
В наш час, у зв'язку з розповсюдженням в Китаї православної і християнської віри поняття Дао має велике значення і постійно використовується для перекладу богослужбових текстів китайською мовою та адаптації християнських богословських концепцій під світогляд східного читача.
В середині XII ст. в час правління династії Сун в Китай прибули єврейські поселенці. Вони подарували імператору Старий Заповіт, який китайською був названий «даоцзин» (книга шляху) і «чженцзин» (книга істини).
В книзі ієромонаха Дамаскіна, «Христос, Вічне Дао» читаємо наступне: «Это был тот Логос, о котором Гераклит сказал, что люди его „не в силах постичь“; это было то Дао, о котором Лао-цзы сказал, что „ни один человек в мире не может понять“. Китайські перекладачі, знаючи що Дао для китайців значить те ж, що Логос для грецького, першу строку Євангелія від Іоанна переклали так: „На початку був Шлях (Дао)“ (太 初 有 道 , 道 与 神 同 在 , 道 就 是 神 。).»
Таким чином:
  • 神 — Бог, Господь, Аллах, Тенгрі, Хода;
  • 道 — Дао, Шлях, Слово;
  • 神道 — Боже Дао, Божий Логос, Боже Слово, Божий Шлях. Разом з тим варто зауважити, що цими ж ієрогліфами прийнято позначати японське вчення сінто, шлях божества, що часто перекладають як шлях богів.
  • 道德經 — Дао Де Цзинь, Книга Шляху і Сили, Книга Шляху і Благодаті;
  • 道經 — Книга про Шлях (позначення Старого Заповіту, Тори в XII ст.);

Дао і іслам

Концепція Дао, що є важливою складовою китайської філософії була використана і продовжує використовуватись для адаптації і переформулювання ідей ісламу для китайського світу і навпаки — концепцій китайського світу на базі ісламського світогляду. Див. напр. роботу Сачико Мурата «Дао ісламу».
В ісламі, зокрема в суфізмі, також простежуються ідеї Шляху, Сили і Слова. Зокрема є поняття Божого Слова (Калам, Коран), Божої Книги (Мактуб), ідеї странництва (світогляд мандрівних дервішів і ходжів), які можуть бути адаптовані для китайського світогляду з використанням поняття Дао.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Історія ДАОсизму

Даоси́зм  — китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, ворожіння, шаманізму, медитацій, а також традиційної філософії й науки. Послідовників даосизму називають даосами. Вважають, що цю течію заснував Жовтий імператор (родоначальник всіх китайців). В історії даосизму відбувся поділ учення на філософський даосизм (дао цзя), що розвинувся в неодаосизм, і релігійний (дао цзяо), що включив алхімію, демонологію, лікування. За час свого існування даосизм не створив єдиної церкви, а догматичні положення його ортодоксальних напрямів не сформувалися в конкретний, спільний для всіх вірян догмат. Це відбилося на поліморфізмі даоської доктрини, особливостях ритуальної діяльності і організаційних рівнях. Проте даосизм є цілісним соціокультурним феноменом, що робить значний вплив на життя сучасного китайського суспільства. Даосизм виник в IV—III ст. до н. е. і його виникнення пов'...

Хто такі даоси?

" ... Він таїть в собі чистоту-добро і зберігає Первозданну простоту, не знає ні пристрастей, ні смутку і є порожній досконалої істини. Його життя рівна і проста, його звички чисті і прісні. Він все обіймає в безмежжя свого духу і тотожний первинному Хаосу своєю природністю. Ге Хун трактат «Баопу-цзи» Перш ніж говорити про «даоське мислення», варто також згадати про самих даосів, що використовують його принципи в життя-практиці. Звичайно, даоси - це, перш за все, люди, які прагнуть до духовного розвитку. Тобто вони постійно пам'ятають про Дао, спустошують своє серце-свідомість, очищаючи його від затьмарень і помилок, піклуються про своє здоров'я, розвивають не тільки дух, але і тіло, намагаються осягнути свою Початкову природу за допомогою даоських методів. При цьому багато даосів в певні періоди свого життя перебували в соціумі, але все одно зберігали постійний намір слідувати по Шляху Дао і вирощували внутрішнє прагнення пізнати свою Початкову природу. Що...
Біографія Лао-Цзи Лао-Цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, що вважається засновником даосизму, автор трактату «Дао де цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку займав три вози). Відомий також як Лі Ер (кит. 李耳). Приписане йому вчення «Дао Де Цзін» походить із 3 століття до н. е. Вже в ранньому даосизмі Лао-цзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю. Найвідоміший варіант біографії Лао-цзи повідомляється Сима Цянєм: Лао-цзи народився в царстві Чу на півдні Китаю. Велику частину свого життя він служив хранителем царської бібліотеки держави...